1958-й рік. Мало хто в Кременчуці і на заводі бачив вантажівку ЯАЗ, виготовлення якої потрібно було освоїти на щойно створеному автопідприємстві.

У липні в заводській багатотиражці під заголовком «Продукція недалекого майбутнього» з'явилося фото самоскиду ЯАЗ-222, його ТХ і інформація:

«Питання про те, які саме машини повинен випускати наш завод, хвилює багатьох з нас. Перед тобою, товаришу читач, фотографія, на якій зображений автомобіль ЯАЗ-222. Вирішено почати саме з нього ».

Перехід на випуск автомобілів вимагав виконання значного обсягу робіт із капбудівництва, реконструкції цехів, набору і підготовки кадрів. Технологи і конструктори взялися за вивчення автомобіля. Треба було розробити понад 2000 техпроцесів, виготовити до 1500 пристосувань і оснащення. Для цього потрібні були сотні інженерів і техніків, які знають автомобіль, знайомі з принципами машинобудування, вміють організувати нове виробництво, яких на заводі не було.

Спочатку належало побудувати понад 20000 м² площ, встановити понад 1100 металообробних верстатів, близько 100 од. пресового, 20 од. ливарного, 50 од. деревообробного, 167 од. зварювального та 50 од. термічного обладнання. Також - спроектувати, виготовити і змонтувати серію різних конвеєрів, кілька комплексів малярних камер і вирішити ряд інженерних завдань. Самотужки заводу було не впоратися. Керівництво «КрАЗу» звернулося за допомогою до Харківської Ради народного господарства, яка своєю постановою зобов'язала 16 заводів виготовити деяке оснащення.

Із автозаводів СРСР запросили конструкторів, технологів та керівників з великим стажем роботи. За півроку на «КрАЗ» прибуло понад 300 фахівців з різних кінців країни. Місцеві інженери і техніки, з досвідом в мостобудуванні і виготовленні с\г машин, швидко вчилися у них будувати автомобілі.

Звітно-виборні партійні збори 25.10.1958 р. затвердили: «Своєчасно підготувати виробництво до випуску 4000 автомобілів у 1959 році і на випуск 5,5 тис. - у 1960-му». При цьому виконання плану року із виробництва та освоєння с/г машин не відмінялося.