До Дня міста «КрАЗ» зробив чисельній групі своїх ветеранів емоційний подарунок – зустріч на рідному підприємстві. Майже 40 колишніх працівників автоматного цеху наприкінці минулого тижня прийшли на гостини до автозаводців. Програма візиту дорогих гостей нічим не різнилась від решти аналогічних зустрічей, які регулярно відбуваються на Кременчуцькому автозаводі при активній участі Ради ветеранів та за фінансування адміністрації «КрАЗу». Оновлюється лише склад візитерів, бо Рада ветеранів намагається охопити увагою всіх із п’ятитисячного складу ветеранської організації Кременчуцького автозаводу. Насичена культурно-розважальна програма цього дня традиційно включала знайомство із новим музеєм історії підприємства, відвідини рідного підрозділу в агрегатному виробництві, автошоу на полігоні та, як зазвичай, урочистий обід під дахом одного із закладів комбінату громадського харчування підприємства.

Літні люди не скривали подиву, зацікавленості, своїх позитивних емоцій, бо для більшості з них ця зустріч була першої після виходу на заслужений відпочинок. Автоматний цех, куди вони потрапили після багатьох років від дня останньої зустрічі, став піковим по емоційному навантаженню. Майже всі з присутніх розчулилися, зізнавшись, що приємний та звичний для вуха стукіт працюючого устаткування навіяв масу спогадів про молоді роки, дружній колектив, роботу на виробництві. Вони додали, що відразу уявили за верстатами дівчат у червоних хустинах на голові, які, за їхню бутність, працювали тут « червоноголовою» комсомольською бригадою.

Демонстраційно-випробувальний полігон із вантажівкою КрАЗ, яка легко долала складні перешкоди, ще одне місце на заводі, що викликало подив, захват та гордість ветеранів. Аплодисменти, жваве обговорення, подяка водію-випробувачу, фото на згадку – це окремі моменти «полігонної» сторінки відвідин.

Сивочолі гості жваво спілкувалися, фотографувалися групами та поодинці по всьому маршруті переміщення по заводу. Після смаколиків, що приготували для ветеранів працівники комбінату громадського харчування, вже прощаючись, дякували нинішньому керівництву заводу та цеху за представлену можливість повернутися у молодість, за збережене підприємство, увагу до них – тих, хто віддав КрАЗу декілька десятків років свого життя.